В 1948 году окончила Киевский университет.
В 1953—1987 гг. работала в Институте литературы АН Украины.
Исследовала украинскую литературу классического периода. Весомым достижением украинской историко-литературной науки стала ее фундаментальная монография «Украинская проза начала ХХ в.» (К., 1964).
Предложила комплексное изучение новой украинской литературы в разрезе крупнейших категорий историко-литературного развития в исследованиях «Українська література ХІХ ст. Напрями, течії» (1977) и «Українська література кінця ХІХ — початку ХХ ст. Напрями, течії» (1983; оба — Киев), в котором, в духе своего времени полемизируя с «модернизмом», дала многостороннюю характеристику новых художественных тенденций украинской литературы рубежа веков, присущих современному этапу развития.
Нина Калениченко участвовала в издании «Історія української літератури» (в 8-ми т., Т. 4—5, 1968—1969), «Історія української літератури» (в 2-х т., Т. 1, 1987), «Історія української літературної критики» (1988; все — Киев), «История всемирной литературы» (т. 8, Москва, 1994); в них ей принадлежит ряд обзорных разделов о развитии прозы, литературной критики, журналистики, о творчестве Олены Пчилки, Б. Гринченко, М. Старицкого, М. Коцюбинского и др .; а также в подготовке 6-томного (1961—1962) и 7-томного (1973—1975, оба — Киев) собраний сочинений М. Коцюбинского, отдельных томов 50-томного собрания сочинений И. Франко.
Работы:

Михайло Коцюбинський: Життя і творчість. 1956;

Новими шляхами: До питання про особливості революційно-демократичного напряму в українській літературі кінця ХІХ — початку ХХ ст. 1959;

Особливості творчого методу і стилю Коцюбинського. 1959;

Великий сонцепоклонник. 1967;

Соціально-активна особистість в українській демократичній літературі кінця ХІХ — поч. ХХ ст. 1979;

Михайло Коцюбинський: Нарис життя і творчості. 1984 (все — Киев).

Муж — литературовед Леонид Николаевич Коваленко (1922—1983).
Умерла 1 апреля 2008 года в Киеве.
Енциклопедiя Сучасної України
Кредо – працелюбство та професіоналізм